Математика в Харкові
Харків завжди розглядався світовою математичною спільнотою як один із провідних центрів математичних досліджень у Росії (до 1917 року), у Радянському Союзі (з 1917 по 1991 рр.) і в Україні (після 1991 р.). Так, у великій кількості документів, опублікованих Американським математичним товариством у зв'язку з організацією і розподілом грантів Товариства серед країн колишнього Радянського Союзу, Харків представлений як третій за значенням (після Москви та С.- Петербургу) центр. Аналогічне становище і з іншими міжнародними фондами, що спрямовані на підтримку науки в країнах колишнього Радянського Союзу (Міжнародний науковий фонд Дж. Сороса, фонд INTAS Європейського товариства та інші.).
Харківські математичні традиції сходять до середини 19 сторіччя, коли в 1879р. було засновано Харківське математичне товариство - одне з найстаріших у Росії, і пов'язане з такими всесвітньо відомими іменами як М.В.Остроградський, О.М.Ляпунов, В.О.Стеклов, С.Н.Берштейн, Д.М.Синцов, Н.І.Ахієзер, Б.Я.Левін. Ці традиції втілились в наш час у міжнародне визнання математичних шкіл з аналізу (включаючи комплексний аналіз, функціональний аналіз, спектральний аналіз, теорію диференційних рівнянь і тощо) і геометрії (диференційна геометрія, геометрія в цілому, геометрія ріманового многовиду і алгебраїчна геометрія).
Математичні досягнення харківських математичних шкіл, що завжди були важливими та міжнародно-визнаними самі по собі, були завжди в значній мірі мотивовані проблемами математичної фізики. Достатньо згадати імена Остроградського, Ляпунова, Стеклова, чий внесок у математичну фізику вважається класикою. Ці особливості харківських математиків найбільш яскраво виявились у 50-х роках минулого віку завдяки впливу могутній школи теоретичної фізики, заснованої Л.Ландау, який працював у Харкові з 1929 по 1937р., а також завдяки загальній світовій тенденції росту досліджень з математичної фізики.
Зараз провідним центром математичних досліджень в м. Харкові є Математичне відділення Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І. Вєркіна (МВ ФТІНТ НАН України), що складається з 3 відділів: математичної фізики, диференціальних рівнянь і геометріїї та теорії функцій, у яких зосереджені найбільш активно працюючі математики міста.
Видавницька діяльність у галузі математики нараховує в Харкові більш ніж сторіччя . Висока продуктивність і зрілість харківської математичної спільноти в середині дев'ятнадцятого віку призвели в 1880р. до заснування наукового журналу "Труды Харьковского математического общества", який став одним із перших математичних журналів Росії. Журнал відігравав важливу роль в математичному житті південно-західної частини Росії (пізніше - Радянського Союзу) і був добре відомим як у нашій країні, так і за кордоном.
У середині 60-х років минулого віку, з чинників, що не мають нічого спільного з математикою, журнал практично припинив своє існування. Ситуація трохи покращилась наприкінці 60-х, коли в Харкові почали друкуватися три математичні видання:
- Теория функций, функциональный анализ и их приложения (видавництво
Харківського університету);
- Украинский геометрический сборник (видавництво Харківського
університету);
- Математическая физика и функциональный анализ (видавництво ФТІНТ).
Кожне з цих видань виходило один (іноді два) рази на рік; випуск більш регулярного журналу був неможливим з політичних і економічних чинників. У 1991р. почалась робота з перетворення трьох вищезгаданих видань у єдиний математичний журнал. В наслідок чого у 1994р. побачив світ перший номер нового щоквартального журналу "Математическая физика. Анализ. Геометрия" (видавництво ФТІНТ). З другого півріччя 2005 він перетворився у "Журнал математической физики, анализа, геометрии".